Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадриді 28 червня 1989 р.

Держави-учасниці цього Протоколу (далі — “Договірні держави"), навіть якщо вони не є учасницями Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, переглянутої в Стокгольмі в 1967 р. і зміненої в 1979 р. (далі — “Мадридська угода (Стокгольм)"), і організації, згадані в Статті 14.1(b), що є учасницями цього Протоколу (далі — “Договірні організації"), є членами того же Союзу, що і країни-учасниці Мадридської угоди (Стокгольм). У цьому Протоколі посилання на “Договірні сторони” означає посилання на Договірні держави і Договірні організації.

Стаття 2 Забезпечення охорони шляхом міжнародної реєстрації

(1) Якщо заявка на реєстрацію знака була подана у Відомство Договірної сторони або якщо знак був зареєстрований у реєстрі Відомства Договірної сторони, особа, що є заявником цієї заявки (далі — “базова реєстрація"), з урахуванням положень цього Протоколу, може забезпечити охорону свого знака на території Договірних сторін шляхом реєстрації цього знака в реєстрі Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі — відповідно “міжнародна реєстрація”, “Міжнародний реєстр”, “Міжнародне бюро” і “Організація") за умови, що:

(i) якщо базова заявка була подана у Відомство Договірної держави або якщо базова реєстрація була здійснена таким Відомством, особа, що є заявником цієї заявки, або власник цієї реєстрації є громадянином цієї Договірної держави, або мешкає, або має дійсне і ефективне промислове або торговельне підприємство в зазначеній Договірній державі;

(ii) якщо базова заявка була подана у Відомство Договірної організації або якщо базова реєстрація була здійснена таким Відомством, особа, що є заявником цієї заявки, або власник цієї реєстрації є громадянином держави-члена цієї Договірної організації, або мешкає, або має дійсне і ефективне промислове або торговельне підприємство на території зазначеної Договірної організації.

(2) Заявка на міжнародну реєстрацію (далі — “міжнародна заявка") повинна бути подана у Міжнародне бюро при посередництві Відомства, у яке була подана базова заявка або в якому була здійснена базова реєстрація (далі — “Відомство походження"), у залежності від випадку.

(3) У цьому Протоколі посилання на “Відомство” або “Відомство Договірної сторони” означає посилання на відомство, якому Договірна сторона доручила реєстрацію знаків, а посилання на “знаки” означає посилання на товарні знаки і знаки обслуговування. (4) Для цілей цього Протоколу термін “територія Договірної сторони” означає: у випадку, якщо Договірною стороною є держава, — територію цієї держави; у випадку, якщо Договірною стороною є міжурядова організація, — територію, на якій застосовується угода про створення цієї міжурядової організації.

Стаття 3 Міжнародна заявка

(1) Будь-яка міжнародна заявка, подана відповідно до цього Протоколу, повинна бути подана на бланку, вказаному Інструкцією. Відомство походження свідчить, що дані, які містяться в міжнародній заявці, відповідають даним, які на момент засвідчення містяться в базовій заявці або в базовій реєстрації, у залежності від випадку. Крім того, згадане Відомство зазначає:

(i) у випадку базової заявки — дату і номер цієї заявки;

(ii) у випадку базової реєстрації — дату і номер цієї реєстрації, а також дату і номер заявки, на основі якої здійснена базова реєстрація.

Відомство походження зазначає також дату міжнародної заявки.

(2) Заявник повинен зазначити товари і послуги, для яких вимагається охорона знака, а також, якщо можливо, відповідний клас або класи згідно з класифікацією, заснованою Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. Якщо заявник не зазначає класи, Міжнародне бюро класифікує товари і послуги за відповідними класами згаданої класифікації. Класифікація товарів або послуг, здійснена заявником, піддається перевірці Міжнародним бюро, що здійснює зазначений контроль за узгодженням із Відомством походження. У випадку розбіжностей між зазначеним Відомством і Міжнародним бюро визначальною є думка останнього.

(3) Якщо заявник просить колір як відмітний елемент свого знака, він зобов’язаний:

(i) заявити про це і супроводити свою міжнародну заявку зазначенням кольору або комбінації кольорів, які він просить;

(ii) додати до своєї міжнародної заявки кольорові зображення цього знака, що будуть направлені разом із повідомленнями Міжнародного бюро; кількість примірників таких зображень встановлюється Інструкцією.

(4) Міжнародне бюро негайно реєструє знаки, заявки на які подані відповідно до Статті 2. Датою міжнародної реєстрації вважається дата, на яку міжнародна заявка отримана Відомством походження, за умови, що Міжнародне бюро одержало її протягом двох місяців з цієї дати. Якщо міжнародна заявка не була одержана у цей строк, датою міжнародної реєстрації вважається дата, на яку міжнародна заявка була одержана Міжнародним бюро. Міжнародне бюро негайно повідомляє про міжнародну реєстрацію зацікавлені відомства. Знаки, зареєстровані у Міжнародному реєстрі, публікуються в періодичному бюлетені, що видається Міжнародним бюро на основі даних, що містяться в міжнародній заявці.

(5) Для ознайомлення з зареєстрованими в Міжнародному реєстрі знаками кожне відомство одержує від Міжнародного бюро визначену кількість примірників вищевказаного бюлетеня безплатно і визначену кількість примірників по зниженій ціні на умовах, встановлених Асамблеєю, згаданою в Статті 10 (далі — “Асамблея"). Таке ознайомлення вважається достатнім для всіх Договірних сторін і від власника міжнародної реєстрації не може вимагатися нічого іншого.

Стаття 3Територіальна дія

Охорона, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, поширюється на Договірну сторону тільки за заявою особи, що подає міжнародну заявку, або власника міжнародної реєстрації. Проте така заява не може бути зроблена у відношенні Договірної сторони, Відомство якої є Відомством походження.

Стаття 3Заява про “територіальне поширення"

(1) Будь-яка заява про поширення охорони, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, на Договірну сторону повинна бути спеціально зроблена в міжнародній заявці.

(2) Заява про територіальне поширення може бути також зроблена після міжнародної реєстрації. Така заява повинна бути подана на бланку, встановленому Інструкцією. Міжнародне бюро негайно вносить у Міжнародний реєстр запис про зроблену заяву і сповіщає про нього зацікавлене або зацікавлені Відомства. Цей запис публікується в періодичному бюлетені Міжнародного бюро. Таке територіальне поширення набуває чинності з дати внесення запису про нього в Міжнародний реєстр; воно припиняє свою дію після закінчення строку дії міжнародної реєстрації, до якої воно відноситься.

Стаття 4 Дія міжнародної реєстрації

(1) (a) З дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3, охорона знака в кожній зацікавленій Договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї Договірної сторони. Якщо Міжнародне бюро не було сповіщено про будь-яку відмову відповідно до Статті 5(1) і (2) або якщо відмова, про яку зроблене повідомлення відповідно до цієї статті, була згодом відкликана, охорона знака в зацікавленій Договірній стороні з зазначеної дати буде такою же, якби цей знак був зареєстрований Відомством цієї Договірної сторони.

(b) Зазначення класів товарів і послуг, передбачене у Статті 3, не зв’язує Договірні сторони у відношенні визначення обсягу охорони знака.

(2) Будь-яка міжнародна реєстрація користується правом пріоритету, встановленим Статтею 4 Паризької конвенції по охороні промислової власності, без обов’язкового дотримання формальних вимог, передбачених у розділі D цієї статті.

Стаття 4Заміна національної або регіональної реєстрації на міжнародну реєстрацію

(1) Якщо знак, який є предметом національної або регіональної реєстрації у Відомстві Договірної сторони, є також предметом міжнародної реєстрації, і якщо обидві реєстрації здійснені на ім’я однієї і тієї самої особи, міжнародна реєстрація розглядається як така, що заміняє національну або регіональну реєстрацію не торкаючись прав, набутих у силу останньої, за умови що:

(i) охорона, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, поширюється на зазначену Договірну сторону відповідно до Статті 3(1) або (2);

(ii) усі товари і послуги, перелічені в національній або регіональній реєстрації, також переліковуються в міжнародній реєстрації у відношенні зазначеної Договірної сторони;

(iii) таке поширення набуває чинності з дати національної або регіональної реєстрації.

(2) Відомство, вказане у пункті (1), зобов’язане за заявою зробити у своєму реєстрі відмітку про міжнародну реєстрацію.

Стаття 5 Відмова в охороні і визнання міжнародної реєстрації недійсною у відношенні деяких Договірних сторін

(1) Якщо це дозволяє чинне законодавство, Відомство Договірної сторони, що одержало повідомлення Міжнародного бюро про поширення на цю Договірну сторону відповідно до Статті 3(1) або (2) охорони, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, має право заявити в повідомленні про відмову, що у зазначеній Договірній стороні охорона не може бути надана знаку, який є предметом цього поширення. Така відмова може грунтуватися тільки на підставах, які відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності застосовуються до знака, заявка на який подана безпосередньо у Відомство, що повідомило про відмову. Проте в охороні не може бути відмовлено, навіть частково, тільки на тій підставі, що національне законодавство допускає реєстрацію знаків тільки для обмеженого числа класів або обмеженого числа товарів або послуг.

(2) (a) Будь-яке Відомство, що хоче скористатися цим правом, повинно повідомити Міжнародне бюро про свою відмову з зазначенням всіх підстав протягом строку, передбаченого законом, що застосовується цим Відомством, і, з урахуванням підпунктів (b) і (c), не пізніше закінчення одного року від дати, на яку повідомлення про поширення охорони, передбачене в пункті (1) цієї статті, було направлене цьому Відомству Міжнародним бюро.

(b) Незважаючи на підпункт (a), будь-яка Договірна сторона може заявити, що для міжнародних реєстрацій, здійснених згідно з цим Протоколом, строк в один рік, передбачений у підпункті (a), замінюється 18 місяцями.

(c) У такій заяві може бути також зазначено, що коли відмова в охороні може бути результатом заперечення проти надання охорони, то таку відмову Відомство згаданої Договірної сторони може повідомити Міжнародне бюро після закінчення 18 місячного строку. Це Відомство може у відношенні конкретної міжнародної реєстрації повідомити про відмову в наданні охорони після закінчення 18 місячного строку тільки в тому випадку, якщо:

(і) до закінчення 18 місяців воно поінформувало Міжнародне бюро про можливість надходження заперечень після закінчення 18 місячного строку, і

(ii) повідомлення про відмову, засноване на запереченні, здійснено протягом строку, що складає не більше семи місяців з дати, на яку розпочинається період заперечення; якщо період заперечення минає раніше семи місяців, повідомлення повинно бути зроблене в місячний строк з дати закінчення періоду заперечення.

(d) Будь-яка заява відповідно до підпунктів (b) і (c) може бути зроблена в актах, передбачених у Статті 14(2), і дата, з якої заява набуває чинності, буде тією ж, що і дата набуття чинності цим Протоколом у відношенні держави або міжурядової організації, що зробила заяву. Будь-яка така заява може бути також зроблена пізніше; у цьому випадку вона набуває чинності через три місяці після її одержання Генеральним директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі — “Генеральний директор") або на будь-яку більш пізню дату, зазначену в заяві, у відношенні міжнародних реєстрацій, дата яких є тією ж, що і дата, на яку заява набуває чинності, або більш пізньою датою.

(e) Після закінчення десятирічного строку після набуття чинності цим Протоколом, Асамблея здійснює перевірку функціонування системи, встановленої підпунктами (a) — (d). Надалі положення вказаних підпунктів можуть бути змінені одноголосним рішенням Асамблеї.

(3) Міжнародне бюро негайно пересилає один із примірників повідомлення про відмову власнику міжнародної реєстрації. Вказаний власник має ті ж засоби захисту права, якби знак був заявлений ним безпосередньо у Відомство, яке повідомило про свою відмову. Якщо Міжнародне бюро одержить інформацію відповідно до пункту (2)(c)(i), воно негайно направить таку інформацію власнику міжнародної реєстрації.

(4) Підстави для відмови в наданні охорони знаку Міжнародне бюро буде повідомляти будь-якій зацікавленій стороні, що зробила відповідний запит.

(5) Будь-яке відомство, яке у відношенні конкретної міжнародної реєстрації не повідомило Міжнародне бюро про попередню або остаточну відмову відповідно до пунктів (1) і (2), втрачає у відношенні цієї міжнародної реєстрації право, передбачене пунктом (1).

(6) Рішення про визнання міжнародної реєстрації недійсною на території Договірної сторони не може бути винесено компетентними органами цієї Договірної сторони без надання власнику цієї міжнародної реєстрації в належний час можливості для захисту своїх прав. Рішення про визнання міжнародної реєстрації недійсною повідомляється Міжнародному бюро.

Стаття 5Документи, що підтверджують законність використання окремих елементів знака

Документи, що підтверджують законність використання окремих елементів, що містять знаки, таких, як герби, гербові щити, портрети, відзнаки, звання, фірмові найменування або імена осіб, окрім імені заявника, або інші аналогічні написи, що можуть вимагатись відомствами Договірних сторін, звільняються від будь-якої легалізації, а також від будь-якого засвідчення, крім засвідчення Відомства походження.

Стаття 5Копії записів у Міжнародному реєстрі; Пошук на новизну; Виписки з Міжнародного реєстру

(1) Міжнародне бюро надає будь-якій особі на її прохання і за умови сплати збору, встановленого Інструкцією, копію внесених у Міжнародний реєстр записів щодо певного знака.

(2) Міжнародне бюро може також за плату проводити пошук на новизну за фондом знаків, що є предметом міжнародних реєстрацій.

(3) Виписки з Міжнародного реєстру, що запитуються з метою їх пред’явлення в одній із Договірних сторін, звільняються від будь-якої легалізації.

Стаття 6 Строк дії міжнародної реєстрації; Залежність і незалежність міжнародної реєстрації

(1) Реєстрація знака в Міжнародному бюро діє протягом десяти років із можливістю продовження за умов, визначених Статтею 7.

(2) Після закінчення строку в п’ять років від дати міжнародної реєстрації, ця реєстрація стає незалежною від базової заявки або реєстрації, здійсненої на її основі, або від базової реєстрації, залежно від випадку, з урахуванням наступних положень. (3) Охорона, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, незалежно від того, чи була вона предметом передачі прав або ні, не може більше вимагатись, якщо до закінчення п’яти років з дати міжнародної реєстрації, базова заявка або реєстрація, здійснена на її основі, або базова реєстрація, залежно від випадку, була відкликана, минув строк її дії або від неї відмовилися, або вона була предметом остаточного рішення про відхилення, анулювання, виключення із реєстру або визнання недійсною у відношенні всіх або частини товарів і послуг, перелічених у міжнародній реєстрації. Це ж застосовується, якщо

(i) оскарження рішення про визнання недійсною базової заявки, (ii) позов про відкликання базової заявки або анулювання, виключення із реєстру або визнання недійсною реєстрації, здійсненої на основі базової заявки, або базової реєстрації, або

(iii) заперечення проти базової заявки призводить після закінчення п’яти років до остаточного рішення про відмову, анулювання, виключення із реєстру або визнання недійсною, або рішення, що потребує відкликання базової заявки або реєстрації, зробленої на її основі, або базової реєстрації, залежно від випадку, за умови, що таке оскарження, позов або заперечення були розпочаті до закінчення згаданого строку. Це положення також застосовується, якщо базова заявка відкликається або якщо від реєстрації, зробленої на основі базової заявки, або від базової реєстрації відмовляються після закінчення п’яти років, за умови, що під час відкликання або відмови зазначена заявка або реєстрація була предметом процедури, передбаченої в підпунктах (i), (ii), (iii), і що ця процедура розпочата до закінчення вказаного строку. (4) Відомство походження повідомляє Міжнародне бюро, як це визначено Інструкцією, про відповідні обставини і рішення відповідно до пункту (3), а Міжнародне бюро інформує зацікавлені сторони і здійснює відповідну публікацію, як це визначено Інструкцією. Відомство походження, якщо це може бути застосоване, звертається до Міжнародного бюро з проханням виключити в установленому порядку міжнародну реєстрацію з реєстру, і Міжнародне бюро виконує це прохання.

Стаття 7 Продовження міжнародної реєстрації

(1) Будь-яка міжнародна реєстрація може бути продовжена на строк десять років від дати закінчення попереднього строку, шляхом простої сплати основного збору і, з урахуванням Статті 8(7), додаткових і доданих зборів, передбачених Статтею 8(2).

(2) При продовженні не допускається ніякої зміни у відношенні попередньої міжнародної реєстрації в її останньому вигляді.

(3) За шість місяців до закінчення строку охорони Міжнародне бюро шляхом направлення неофіційного повідомлення нагадує власнику міжнародної реєстрації і, у разі потреби, його повіреному точну дату закінчення згаданого строку.

(4) За умови сплати доплати, встановленої Інструкцією, для продовження міжнародної реєстрації надається пільговий шестимісячний строк.

Стаття 8 Збори за міжнародну заявку і міжнародну реєстрацію

(1) Відомство походження на свій розсуд має право встановлювати і стягувати у свою користь збір із заявника за міжнародну реєстрацію або власника міжнародної реєстрації за подачу міжнародної заявки або за продовження міжнародної реєстрації.

(2) Реєстрація знака в Міжнародному бюро здійснюється за умови попередньої сплати міжнародного збору, що з урахуванням положень пункту (7)(а), включає

(i) основний збір;

(ii) додатковий збір за кожний клас Міжнародної класифікації понад трьох, до якого віднесені товари або послуги, для яких застосовується знак;

(iii) доданий збір за кожну заяву про поширення охорони відповідно до Статті 3.

(3) Однак додатковий збір, зазначений у пункті (2)(ii), може бути сплачений, не впливаючи на дату міжнародної реєстрації, у строк, встановлений Інструкцією, якщо кількість класів товарів або послуг була визначена або оспорена Міжнародним бюро. Якщо після закінчення встановленого строку додатковий збір не було сплачено, або якщо перелік товарів або послуг не був скорочений заявником у необхідній мірі, то подальше діловодство по міжнародній заявці вважається припиненим.

(4) Річний прибуток від різноманітних надходжень за міжнародну реєстрацію, за винятком надходжень від зборів, передбачених у пункті (2)(ii) і (iii), розподіляється Міжнародним бюро порівну між Договірними сторонами за відрахуванням видатків і витрат, пов’язаних із виконанням цього Протоколу.

(5) Суми, утворені від додаткових зборів, зазначених у пункті (2)(ii), після закінчення кожного року розподіляються між зацікавленими Договірними сторонами пропорційно кількості знаків, для яких просилась охорона в кожній із них протягом цього року, ця сума буде збільшуватись у відношенні Договірних сторін, що здійснюють експертизу, з урахуванням коефіцієнта, який буде установлюватись Інструкцією.

(6) Суми, що утворяться від доданих зборів, встановлених у пункті (2)(iii), розподіляються відповідно до тих же правил, що передбачені пунктом (5).

(7) (a) Будь-яка Договірна сторона може заявити, що у відношенні кожної міжнародної реєстрації, у якій вона зазначена відповідно до Статті 3, а також у відношенні продовження такої міжнародної реєстрації, вона бажає одержувати замість частини річного прибутку, утвореного від додаткових і доданих зборів, збір (далі — “індивідуальний збір"), розмір якого зазначений у заяві і може бути змінений у наступних заявах, але не може перевищувати суми, яку Відомство зазначеної Договірної сторони має право одержувати від заявника за реєстрацію знака на десять років або власника реєстрації за продовження реєстрації знака на десять років у реєстрі цього Відомства, зазначена сума має бути зменшена на витрати, що є результатом міжнародної процедури. Якщо сплачується такий індивідуальний збір,

(i) не потребується додаткових зборів, передбачених пунктом (2)(ii), якщо відповідно до Статті 3зазначені тільки Договірні сторони, що зробили заяву відповідно до цього підпункту; (ii) не потребується доданого збору, передбаченого пунктом (2)(iii) у відношенні будь-якої Договірної сторони, що зробила заяву відповідно до цього підпункту.

(b) Будь-яка заява відповідно до підпункту (a) може бути зроблена в актах, передбачених у Статті 14(2), при цьому датою, на яку ця заява набуває чинності, буде дата набуття чинності цим Протоколом у відношенні держави або міжурядової організації, що зробила заяву. Така заява може бути також зроблена пізніше; у цьому випадку вона набуває чинності через три місяці після її одержання Генеральним директором або на будь-яку іншу більш пізню дату, зазначену у заяві, у відношенні міжнародних реєстрацій, дата яких буде тією ж, що і дата, на яку заява набуває чинності, або більш пізньою, ніж дата набуття чинності декларацією.

Стаття 9 Внесення запису про зміну власника міжнародної реєстрації

За заявою особи, на ім’я якої внесено запис про міжнародну реєстрацію, або на прохання зацікавленого відомства, зробленому ex officio, або на прохання зацікавленої особи Міжнародне бюро вносить у Міжнародний реєстр запис про будь-яку зміну власника цієї реєстрації у відношенні всіх або деяких Договірних сторін, на території яких діє зазначена реєстрація, і у відношенні всіх або частини товарів і послуг, перелічених у реєстрації, за умови, що новий власник є особою, що відповідно до Статті 2(1) має право подавати міжнародні заявки.

Стаття 9Внесення деяких записів, що відносяться до міжнародної реєстрації

Міжнародне бюро вносить у Міжнародний реєстр записи про:

(i) будь-яку зміну, що стосується імені або адреси власника міжнародної реєстрації;

(ii) призначення повіреного власника міжнародної реєстрації і будь-яких інших відповідних відомостей, що відносяться до такого повіреного;

(iii) будь-яке обмеження переліку товарів і послуг, перелічених у міжнародній реєстрації, у відношенні всіх або деяких Договірних сторін;

(iv) будь-яку відмову, виключення із реєстру або визнанні міжнародної реєстрації недійсною у відношенні всіх або деяких Договірних сторін;

(v) будь-які інші відповідні відомості, визначені в Інструкції, які відносяться до прав на знак, що є предметом міжнародної реєстрації.

Стаття 9Збори за внесення деяких записів

За внесення будь-яких записів відповідно до Статті 9 або Статті 9можуть стягуватися збори.

Стаття 9Єдине відомство декількох Договірних держав

(1) Якщо декілька Договірних держав домовляються здійснити уніфікацію своїх національних законів в області знаків, вони можуть повідомити Генерального директора

(i) що єдине відомство замінює національне відомство кожної з цих держав, і

(ii) що сукупність територій, що їм належать, повинна розглядатися як одна держава для цілей застосування усіх або частини положень, що передують цій статті, а також положень Статей 9і 9.

(2) Це повідомлення набуває чинності тільки після закінчення трьох місяців з дати повідомлення, яке Генеральний директор робить у зв’язку з цим іншим Договірним сторонам.

Стаття 9Перетворення міжнародної реєстрації в національні або регіональні заявки

Якщо міжнародна реєстрація виключається з реєстру на вимогу Відомства походження в силу Статті 6(4) у відношенні усіх або частини товарів і послуг, перелічених у зазначеній реєстрації, і особа, що була власником міжнародної реєстрації, подає заявку на реєстрацію того ж знака у Відомство однієї з Договірних сторін, на території яких діяла міжнародна реєстрація, то ця заявка буде розглядатися так якби вона була подана на дату міжнародної реєстрації відповідно до Статті 3(4) або на дату внесення запису про територіальне поширення відповідно до Статті 3(2) і, якщо міжнародна реєстрація користувалася пріоритетом, то ця заявка буде користуватися тим же пріоритетом, за умови, що:

(i) зазначена заявка подана на протязі трьох місяців з дати, на яку міжнародна реєстрація була виключена з реєстру,

(ii) товари і послуги, перелічені в заявці, дійсно покриваються переліком товарів і послуг, що містяться в міжнародній реєстрації, у відношенні зацікавленої Договірної сторони, і

(iii) зазначена заявка відповідає всім вимогам чинного законодавства, включаючи вимоги, що відносяться до зборів.

Стаття 9Збереження Мадридської угоди (Стокгольм)

(1) Якщо у відношенні конкретної міжнародної заявки або конкретної міжнародної реєстрації Відомством походження є Відомство держави, що одночасно є учасницею цього Протоколу і Мадридської угоди (Стокгольм), то положення цього Протоколу не будуть діяти на території будь-якої іншої держави, що також одночасно є учасницею цього Протоколу і Мадридської угоди (Стокгольм).

(2) Асамблея більшістю в три четвертих може скасувати пункт (1) або обмежити сферу дії пункту (1) після закінчення десяти років, рахуючи з дати набуття чинності цим Протоколом, але не раніше закінчення п’яти років з дати, на яку більшість держав-учасниць Мадридської угоди (Стокгольм) стало сторонами цього Протоколу. Тільки держави, що одночасно є сторонами зазначеної Угоди і цього Протоколу, мають право брати участь у голосуванні Асамблеї.

Стаття 10 Асамблея

(1) (a) Договірні сторони є членами тієї ж Асамблеї, що і держави-учасниці Мадридської угоди (Стокгольм).

(b) Кожна Договірна сторона в цій Асамблеї буде представлена одним делегатом, що може мати заступників, радників та експертів. (c) Витрати кожної делегації несе Договірна сторона, що призначила її, за відрахуванням витрат на оплату проїзду і перебування одного делегата кожної Договірної сторони, покладених на Союз.

(2) Окрім задач, покладених на неї відповідно до Мадридської угоди (Стокгольм), Асамблея:

(i) розглядає всі питання, що відносяться до застосування цього Протоколу;

(ii) дає Міжнародному бюро вказівки щодо підготовки конференцій з перегляду цього Протоколу, належним чином беручи до уваги зауваження держав Союзу, що не є сторонами цього Протоколу; (iii) приймає і вносить зміни в положення Інструкції, що відносяться до застосування цього Протоколу;

(iv) виконує інші функції, що покладені на неї відповідно до цього Протоколу.

(3) (a) Кожна Договірна сторона має в Асамблеї один голос. З питань, що стосуються тільки держав, що є учасницями Мадридської угоди (Стокгольм), Договірні сторони, які не є учасницями цієї Угоди, не мають права голосу, у той час, як із питань, що стосуються тільки Договірних сторін, тільки вони мають право голосу.

(b) Половина членів Асамблеї, що мають право голосу по конкретному питанню, складає кворум для голосування по цьому питанню.

(c) Незважаючи на положення підпункту (b), якщо на якійсь сесії кількість представлених членів Асамблеї, що мають право голосу по конкретному питанню, складає менше половини, але дорівнює або перевищує одну третю членів Асамблеї, що мають право голосу по цьому питанню, Асамблея може приймати рішення; проте всі такі рішення Асамблеї, за винятком рішень, що відносяться до її власної процедури, стають обов’язковими тільки при дотриманні нижченаведених умов. Міжнародне бюро направляє такі рішення членам Асамблеї, які мають право голосу по зазначеному питанню і які не були на ній представлені, і пропонує їм повідомити в письмовому вигляді в тримісячний строк з дати направлення рішень, чи голосують вони за ці рішення, проти них або утримуються від голосування. Якщо після закінчення цього строку кількість членів, що проголосували або утрималися від голосування у такий спосіб, буде дорівнювати принаймні кількості членів, якої не діставало для досягнення кворуму на сесії, такі рішення набувають чинності, за умови, що одночасно є необхідна більшість.

(d) З урахуванням положень Статей 5(2)(e), 9(2), 12 і 13(2), рішення Асамблеї приймаються більшістю в дві третини поданих голосів.

(e) Голоси тих, що утримались, до уваги не беруться.

(f) Делегат може представляти тільки одного члена Асамблеї і голосувати тільки від його імені.

(4) Крім чергових і позачергових сесій відповідно до Мадридської угоди (Стокгольм), Асамблея збирається на позачергову сесію, що скликається Генеральним директором на вимогу однієї чверті членів Асамблеї, що мають право голосу з питань, які запропоновані для включення до порядку денного цієї сесії. Порядок денний такої позачергової сесії готує Генеральний директор.

Стаття 11 Міжнародне бюро

(1) Функції, пов’язані з міжнародною реєстрацією відповідно до цього Протоколу, а також інші адміністративні функції, що стосуються цього Протоколу, здійснюються Міжнародним бюро.

(2) (a) Міжнародне бюро відповідно до вказівок Асамблеї готує конференції з перегляду цього Протоколу.

(b) Міжнародне бюро може консультуватися з міжурядовими і міжнародними неурядовими організаціями з питань підготовки зазначених конференцій з перегляду.

(c) Генеральний директор і призначені ним особи беруть участь в обговоренні питань на таких конференціях з перегляду без права голосу.

(3) Міжнародне бюро виконує будь-які інші покладені на нього функції, що стосуються цього Протоколу.

Стаття 12 Фінанси

У відношенні Договірних сторін фінанси Союзу регулюються тими ж положеннями, що містяться в Статті 12 Мадридської угоди (Стокгольм), маючи на увазі, що будь-яке посилання на Статтю 8 зазначеної Угоди розглядається як посилання на Статтю 8 цього Протоколу. Крім того, для цілей Статті 12(6)(b) зазначеної Угоди, Договірні організації розглядаються як такі, що належать до першого класу внесків (1) відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності, якщо Асамблея одноголосно не прийме іншого рішення.

Стаття 13 Поправки до деяких статей Протоколу

(1) Пропозиції про внесення поправок до Статей 10, 11, 12 і до цієї статті можуть ініціюватись будь-якою Договірною стороною або Генеральним директором. Такі пропозиції Генеральний директор направляє Договірним сторонам не пізніше, ніж за шість місяців до розгляду їх Асамблеєю.

(2) Поправки до Статей, зазначених у пункті (1), приймається Асамблеєю. Для прийняття необхідна більшість у три чверті поданих голосів, проте будь-яка поправка до Статті 10 і до цього пункту приймається більшістю в чотири п’ятих поданих голосів.

(3) Будь-яка поправка до Статей, зазначених у пункті (1), набуває чинності через місяць після того, як письмові повідомлення про її прийняття, здійснені згідно з їхньої відповідною конституційною процедурою, отримані Генеральним директором від трьох чвертей держав і міжурядових організацій, що були членами Асамблеї під час прийняття поправки і мали право голосу по цій поправці. Будь-яка поправка до зазначених статей, прийнята таким чином, обов’язкова для всіх держав і міжурядових організацій, що є Договірними сторонами на дату набуття поправкою чинності або які стають такими після цієї дати.

Стаття 14 Участь у Протоколі; Набуття чинності

(1) (a) Будь-яка держава-учасниця Паризької конвенції по охороні промислової власності може стати учасницею цього Протоколу.

(b) Крім того, будь-яка міжурядова організація може також стати учасницею цього Протоколу при дотриманні нижченаведених умов:

(i) принаймні одна із держав-членів цієї організації є учасницею Паризької конвенції по охороні промислової власності;

(ii) зазначена організація має регіональне відомство для цілей реєстрації знаків, чинних на території цієї організації, якщо тільки таке відомство не є об’єктом повідомлення в силу Статті 9.

(2) Будь-яка держава або організація, що зазначені у пункті (1), можуть підписати цей Протокол. Будь-яка така держава або організація, якщо вони підписали цей Протокол, здають на зберігання ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або схвалення цього Протоколу або, якщо вони не підписали цей Протокол, здають на зберігання акт про приєднання до цього Протоколу.

(3) Акти, зазначені в пункті (2), здаються на зберігання Генеральному директору.

(4) (а) Цей Протокол набуває чинності через три місяці після здачі на зберігання чотирьох ратифікаційних грамот, документів про прийняття, схвалення або актів про приєднання за умови, що, принаймні, один із цих документів зданий державою-учасницею Мадридської угоди (Стокгольм) і, принаймні, один із цих документів зданий державою, що не є учасницею Мадридської угоди (Стокгольм), або однієї із організацій, зазначених у пункті (1)(b).

(b) У відношенні будь-якої іншої держави або організації, зазначених у пункті (1), цей Протокол набуває чинності через три місяці від дати, на яку Генеральний директор зробив повідомлення про його ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання до нього.

(5) Будь-яка держава або організація, зазначені у пункті (1), може при здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або акта про приєднання до цього Протоколу заявити, що охорона, яка виникає в результаті будь-якої міжнародної реєстрації, здійсненої в силу цього Протоколу до дати набуття чинності цим Протоколом у її відношенні, не може поширюватися на них.

Стаття 15 Денонсація

(1) Цей Протокол діє без обмеження строку.

(2) Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цей Протокол шляхом повідомлення, направленого Генеральному директору.

(3) Денонсація набуває чинності через рік з дня одержання повідомлення Генеральним директором.

(4) Право денонсації, передбачене цією статтею не може бути використано Договірною стороною до закінчення п’яти років з дати, на яку цей Протокол набув чинності у відношенні цієї сторони.

(5) (a) Якщо знак є предметом міжнародної реєстрації, що діє в державі або міжурядовій організації, які денонсують цей Протокол, на дату набуття денонсацією чинності, то власник зазначеної реєстрації може подати у Відомство такої держави або такої міжнародної організації заявку на реєстрацію того ж знака, яка буде розглядатися так якби вона була подана на дату міжнародної реєстрації відповідно до Статті 3(4) або на дату внесення запису про територіальне поширення відповідно до Статті 3(2), і яка, якщо реєстрація користувалася пріоритетом, буде користуватися тим же пріоритетом, за умови, що

(i) така заявка подана протягом двох років з дати, на яку денонсація набула чинності;

(ii) товари і послуги, перелічені у заявці, дійсно покриваються переліком товарів і послуг, що містяться в міжнародній реєстрації, у відношенні держави або організації, що денонсували цей Протокол, і

(iii) така заявка відповідає усім вимогам чинного законодавства, включаючи вимоги стосовно зборів.

(b) Положення підпункту (a) застосовуються також у відношенні будь-якого знака, що є предметом міжнародної реєстрації, яка діє в Договірних сторонах, інших, ніж держава або міжурядова організація, які денонсували цей Протокол, на дату набуття денонсацією чинності, і власник якої внаслідок денонсації більше не має права подавати міжнародні заявки відповідно до Статті 2(1).

Стаття 16 Підписання; Мови; Функції депозитарію

(1) (a) Цей Протокол підписується в одному примірнику англійською, іспанською і французькою мовами і здається на зберігання Генеральному директору після того, як буде закритий для підписання в Мадриді. Тексти трьома мовами рівно автентичні.

(b) Офіційні тексти цього Протоколу розробляються Генеральним директором після консультації з зацікавленими урядами й організаціями арабською, італійською, китайською, німецькою, португальською, російською та японською мовами, а також іншими мовами, що визначить Асамблея.

(2) Цей Протокол відкритий для підписання в Мадриді до 31 грудня 1989 року.

(3) Генеральний директор направляє дві копії, належним чином засвідчені урядом Іспанії, підписаних текстів цього Протоколу усім державам і міжурядовим організаціям, що можуть стати учасниками цього Протоколу.

(4) Генеральний директор зареєструє цей Протокол у Секретаріаті Організації Об’єднаних Націй.

(5) Генеральний директор повідомляє всі держави і міжнародні організації, що можуть стати або вже є сторонами цього Протоколу, про підписання, здачу на зберігання ратифікаційних грамот, документів про прийняття, схвалення або актів про приєднання, про набуття чинності цим Протоколом та про будь-яку його зміну, будь-яке повідомлення про денонсацію і будь-яку заяву, передбачену цим Протоколом.