Т е м а 1. Загальні положення про право інтелектуальної власності
Результати творчої діяльності як об'єкти правової охорони.
Поняття права інтелектуальної власності в об'єктивному та суб’єктивному розумінні. Система права інтелектуальної власності. Джерела права інтелектуальної власності. Участь України в системі міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності.
Об'єкти права інтелектуальної власності. Поняття виключних прав, їх непорушність. Особисті немайнові права, їх види. Майнові права інтелектуальної власності, їх зміст та види. Винятки та обмеження майнових прав. Виникнення та строки чинності інтелектуальних прав. Суб'єкти права інтелектуальної власності: первісні, похідні. Використання інтелектуальної власності. Загальні положення про розпоряджання майновими правами. Передача майнових прав в управління. Організації колективного управління майновими правами, представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені).
Юридична відповідальність за порушення інтелектуальних прав. Цивільно-правовий захист інтелектуальних прав в судовому порядку.
Т е м а 2. Авторське право і суміжні права
Поняття авторського права в об'єктивному та суб'єктивному розумінні. Твори науки, літератури, мистецтва як об'єкти правової охорони, їх види, ознаки. Суб'єкти авторського права: первісні, похідні. Співавторство та його види: подільне, неподільне. Особисті немайнові права. Майнові права, їх класифікація. Виникнення прав, презумпція авторства. Сповіщення про авторські права за допомогою знака “копірайт”. Державна реєстрація авторських прав та її значення. Винятки та обмеження майнових прав. Строк охорони авторських прав.
Поняття суміжних прав. Об'єкти охорони: виконання, фонограми, відеограми, програми мовлення. Суб'єкти суміжних прав: виконавці, виробники фонограм чи відеограм, організації мовлення. Особисті немайнові та майнові суміжні права: підстави їх виникнення, зміст. Сповіщення про суміжні права. Винятки та обмеження суміжних прав. Строк охорони суміжних прав.
Особливості захисту авторських та суміжних прав.
Т е м а 3. Патентне право
Поняття патентного права. Винаходи, корисні моделі та промислові зразки як об’єкти патентного права.
Поняття та ознаки винаходу, корисної моделі та промислового зразка. Умови надання правової охорони та критерії патентоздатності.
Об’єкти винаходу, корисної моделі та промислового зразка. Обсяг правової охорони винаходу, корисної моделі та промислового зразка.
Суб’єкти патентного права. Права роботодавця на службовий об’єкт патентного права. Право та порядок одержання патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Заявка. Право пріоритету. Формальна та кваліфікаційна експертиза. Державні реєстри патентів.
Права та обов’язки, що витікають з патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок. Взаємовідносини між співвласниками патенту.
Дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника. Право попереднього користувача на об’єкти патентного права. Примусове відчуження прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок.
Правова охорона секретного винаходу та секретної корисної моделі. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.
Порушення прав патентовласника.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності, підстави їх дострокового припинення та визнання недійсними.
Т е м а 4. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг.
Особливість комерційних найменувань, торговельних марок, географічних зазначень як об’єктів інтелектуальної власності.
Поняття комерційного найменування. Суб'єкти прав на комерційне найменування. Виникнення майнових прав на комерційне найменування. Майнові права інтелектуальної власності. Умови передачі майнових прав іншій особі. Припинення прав інтелектуальної власності.
Поняття торговельної марки. Умови надання правової охорони. Позначення, що не можуть одержати правову охорону. Суб'єкти права на торговельну марку. Набуття прав на торговельні марки. Заявка та її експертиза. Право пріоритету. Державний реєстр свідоцтв на торговельні марки. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку. Використання торговельної марки. Дії, які не визнаються порушенням прав на торговельну марку. Право попереднього користувача. Обов'язки власника свідоцтва. Особливості правової охорони торговельної марки, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності, підстави їх дострокового припинення та визнання недійсними.
Поняття географічного зазначення. Просте зазначення походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару (назва місця походження товару, географічне зазначення походження товару). Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Суб'єкти прав. Реєстрація географічного зазначення. Реєстрація права на використання географічного зазначення. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Строк чинності прав інтелектуальної власності на географічне зазначення, підстави їх дострокового припинення та визнання недійсними.
Т е м а 5. Інші об’єкти інтелектуальної власності
Поняття наукового відкриття. Відмінність від інших об’єктів інтелектуальної власності. Об’єктивно існуючі закономірності, властивості і явища матеріального світу як об’єкти наукових відкриттів. Новизна та фундаментальність наукового відкриття. Права автора наукового відкриття. Диплом на наукове відкриття.
Поняття компонування інтегральної мікросхеми як об'єкта правової охорони. Умови охороноздатності. Оригінальність компонування інтегральної мікросхеми. Заявка на реєстрацію компонування інтегральної мікросхеми. Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем. Свідоцтво на компонування інтегральної мікросхеми. Суб'єкти прав. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Використання компонування інтегральної мікросхеми. Порушення прав. Дії, які не визнаються порушенням прав. Право попереднього користувача. Обов'язки правоволодільця. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності, підстави їх дострокового припинення та визнання недійсними.
Поняття раціоналізаторської пропозиції. Об’єкти раціоналізаторської пропозиції. Відмінність від винаходів і корисних моделей. Вимоги до раціоналізаторської пропозиції. Процедура виникнення права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, його значення і зміст. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції. Суб’єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Заохочення автора раціоналізаторської пропозиції. Права юридичної особи, яка визнала пропозицію раціоналізаторською.
Поняття селекційних досягнень. Види селекційних досягнень.
Об’єкти селекційних досягнень у рослинництві. Поняття сорту рослин. Критерії придатності сорту для набуття прав інтелектуальної власності на нього. Умови державної реєстрації сорту рослин. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин. Документи на сорт рослин та порядок їх отримання. Свідоцтво про авторство на сорт. Патент на сорт рослин. Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.
Селекційні досягнення у тваринництві. Група племінних тварин. Поняття породи тварин. Державна реєстрація селекційних досягнень. Документи на породу тварин. Суб’єкти права інтелектуальної власності на породу тварин. Види прав інтелектуальної власності на породу тварин. Особисті немайнові права. Майнові права. Строк чинності майнових прав, підстави їх дострокового припинення. Дії, які не визнаються порушенням прав на селекційні досягнення. Обмеження прав на селекційні досягнення.
Поняття та ознаки комерційної таємниці. Відомості, які можуть бути комерційною таємницею. Суб'єкти прав на комерційну таємницю. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Порушення та захист прав на комерційну таємницю. Охорона комерційної таємниці органами державної влади.
Т е м а 6. Договори в сфері інтелектуальної власності
Поняття та види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Правова характеристика. Розмежування з іншими договорами. Форма договору. Державна реєстрація договору та правові наслідки її відсутності. Права та обов’язки сторін.
Ліцензійний договір. Правова характеристика. Відмежування від інших договорів. Предмет та об’єкт договору. Зміст ліцензійного договору. Види ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Обов'язкові умови ліцензійного договору на використання торговельної марки. Субліцензія. Відповідальність сторін. Види платежів. Строк дії та припинення ліцензійного договору. Наслідки припинення права, користування яким надано за ліцензійним договором.
Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Правова характеристика. Відмежування від інших договорів. Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням.
Договір комерційної концесії. Правова характеристика. Відмежування від інших договорів. Предмет договору. Права та обов’язки сторін. Форма договору комерційної концесії та його державна реєстрація. Договір комерційної субконцесії. Особливі умови договору комерційної концесії. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача. Право користувача на укладення договору комерційної концесії на новий строк. Зміна та припинення договору комерційної концесії. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця. Наслідки припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії.
Інші договори в сфері інтелектуальної власності. Договір про порядок розподілу прав на службові об’єкти інтелектуальної власності. Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав. Договір про передачу ноу-хау. Договір між співавторами. Договір між співвласниками охоронного документу (патенту, свідоцтва).
Основною метою методичних порад та завдань для практичних занять з навчальної дисципліни «Право інтелектуальної власності України» є надання допомоги студентам у вивченні найбільш складних питань спецкурсу та набуття ними навичок самостійної роботи з літературними джерелами та законодавством, що регулює відносини в сфері інтелектуальної власності.
Тема 1. АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА
Питання до теми
1. Поняття авторського права в об’єктивному та суб’єктивному значенні.
2. Об’єкти авторського права та їх характерні ознаки.
3. Суб’єкти авторського права. Співавторство та його види.
4. Майнові і особисті немайнові права автора.
5. Особливості реалізації авторських прав на складені та похідні твори.
6. Обмеження авторських прав.
7. Поняття суміжних прав та умови їх охорони.
8. Майнові та особисті права виконавців.
9. Майнові права виробників фонограм.
10. Майнові права організацій мовлення.
11. Обмеження суміжних прав.
12. Строки чинності авторського та суміжних прав. Перехід авторських та суміжних прав у спадщину і до правонаступників.
13. Відчуження авторських та суміжних прав.
14. Колективне управління майновими правами.
15. Захист авторських та суміжних прав.
Нормативні акти та література
1. Цивільний кодекс України, Книга 4.
2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993р. в редакції закону від 11 липня 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001.- № 32. – Ст. 1450.
3. Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв та фонограм: Закон України вiд 23 березня 2000р. // Урядовий кур’єр.- 2000.- №77.
4. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. Закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.- 624 с.
5. Пiдопригора О.А., Пiдопригора О.О. Право iнтелектуальної власностi України: Навч. посiбник для студентiв юрид. вузiв i фак. ун-тiв.- К.: Юрiнком Ιнтер, 1998.- 336с.
6. Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність.-Харкiв: Фірма ”Консум”, 1997.- 192с.
7. Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Iн Юре», 1999.- 600с.
8. Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав.- М.: Юрид.лит.,1987.- 222 с.
9. Підопригора О. Деякi зауваження до авторського права // Вiсник Академiї правових наук України.-1998.-№ 3.-С. 37-49.
10. Шишка Р. Право iнтелектуальної власностi: погляд на проблему // Право України.- 1999.- №1.- С.57-59.
11. Денисова Р.А. Возмещение морального (неимущественного) вреда как один из гражданско-правовых способов защиты авторских прав // Проблемы законности.- 1998.- Вып. 35.- С.75-80.
12. Савельєва I. Охорона фонограм // Iнтелектуальна власнiсть.-1999.-№6.-С.31-37.
13. Мусияка В.Л. Важнейшие правовые формы защиты субъективного авторского права // Проблемы социал. законности: Республиканский межведомственный науч. сборник.- 1987.- Вып. 20.- С.72-78.
14. Святоцький О. Захист прав на об’єкти iнтелектуальної власностi у судовому порядку // Iнтелектуальна власнiсть.- 1999.- №3-4.- С.13-18.
15. Яркина Н.Е. Особенности применения альтернативных мер гражданско-правовой ответственности за нарушение смежных прав // Проблеми законності.- Харків: Нац. Юрид. Акад. України, 2002.- Вип. 53.-С. 169-175.
Завдання
1. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, як автор цієї книги, права на її відтворення і розповсюдження видавництву “Радуга” не надавав.
Представник видавництва “Радуга” проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка видавництво не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книжки на умовах договору з видавництвом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.
У суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книжки. Останнє вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках знак “копірайт”, після якого зазначалося найменування видавництва.
Чи є правомірними дії видавництва “Цікавий світ” та видавництва “Радуга”? Як слід вирішити справу?
2. Акціонерне товариство “Владібор” на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерної програми для автоматизації бухгалтерського обліку “Влад”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парус” звернулося до суду з позовом до АТ “Владібор”, в якому просило припинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав. Свої вимоги ТОВ “Парус” мотивувало тим, що воно є розробником цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою “Парус”, а АТ “Владібор” вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ “Парус” стверджували, що програма “Влад” містить явну подібність з програмою “Парус”, і висловили думку про те, що опис та тексти програми були скопійовані.
АТ “Владібор” проти висунутих вимог заперечувало, посилаючись на те, що програма “Влад” була розроблена її співробітником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ “Владібор”.
Судова експертиза встановила, що програми “Влад” та “Парус” являють собою один і той же програмний продукт під різними назвами і мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ “Парус” зі своїми замовниками–користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт “Парус” реалізовувався ТОВ “Парус” починаючи з квітня 1993р.
Чи має місце порушення авторських прав ТОВ “Парус”? Яке рішення повинен прийняти суд?
3. Погуляєв звернувся до суду з позовом до ТОВ “НАК” та Єрьоменко про захист авторських прав. У позові він просив заборонити тиражування, розповсюдження аудіокасет, на яких були записані моноспектаклі позивача, а також вилучити та знищити усі примірники з торгового обігу та стягнути з відповідачів компенсацію за порушення авторського права у розмірі 7000 грн. і моральну шкоду у розмірі 700 грн. Позивач мотивував свої вимоги тим, що він є автором усних творів, зафіксованих на касетах, володіє виключними правами відносно їх використання та нікому цих прав не передавав.
Під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ “НАК” виготовило 500 примірників аудіокасет із записом моноспектаклів Погуляєва. На касетах були розміщені знаки охорони авторських прав та суміжних прав із зазначенням їх володільця - ТОВ “НАК”. Представники відповідача пояснили, що ці записи були випущені на замовлення Єрьоменко, який передав їм оригінал фонограми та видав дозвіл на відтворення її примірників. Частина касет (250 примірників) була передана ТОВ “НАК” в якості оплати за тиражування фонограми з правом їх розповсюдження. У суді Єрьоменко пояснив, що авторських прав Погуляєва він не порушував, а запис усних творів, які передавалися в радіоефірі, зробив самостійно на власній апаратурі. Тому він вважає себе виробником фонограми і особою, що має суміжні права на її використання.
Як слід вирішити справу? Чи є в даному випадку порушення авторських прав? За яких умов охороняються суміжні права виробників фонограм?
4. Редакція газети "Відомості сьогодення" пред'явила до ТОВ «Інформ» позов про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав. Підставою для звернення до суду було розміщення на сайті відповідача в мережі Інтернет матеріалу, що був опублікований у газеті позивача. Майнові авторські права на цей матеріал були передані редакції газети автором надрукованої статті Тихим на підставі авторського договору. У зв'язку з цим позивач вважає свої авторські права порушеними і вимагає від ТОВ "Інформ" компенсації в розмірі 10000 грн.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що розміщення матеріалу на сайті у системі мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв'язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.
Чи має редакція авторські права на опубліковану статтю?
Чи вірні доводи відповідача?
Вирішить справу.
5. Лавренко у березні 2004 р. звернулась до місцевого суду з позовом до рекламно-інформаційної компанії “Одекс”. За матеріалами справи Лавренко працювала у цій компанії головним редактором і директором проекту по випуску довідника “Будівельні компанії Києва”. Довідник був виданий “Одекс” двічі: один раз за часи праці Лаврінко у компанії у квітні 1999р., а вдруге - після її звільнення – у січні 2004р. Позивачка вважає, що саме вона є автором довідника, оскільки вона збирала, обробляла матеріали, покладені в його основу, створила назву та інші складові довідника. Крім того, ця робота не входила до її службових обов'язків як головного редактора і директора проекту. За трудовим договором вона зобов'язана була організовувати роботу творчого колективу та видавничого процесу. Після звільнення Лавренко зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво. На підставі цього позивачка вимагала:
визнати за нею авторські права на довідник;
зобов'язати відповідача припинити використання її твору у довіднику 2004р, який був виданий без її згоди;
сплатити авторську винагороду за використання довідника в обох виданнях -1999р і 2004р.
відшкодувати моральну шкоду.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивачки, зазначив, що, по-перше, із Лавренко не було укладено авторську угоду, в якій би визначалась авторська винагорода. По-друге, позивачка отримувала заробітну плату, а створення довідника було головною умовою прийняття її на роботу.
Чи правомірні вимоги позивача? Вирішіть справу.
Тема 2. ПАТЕНТНЕ ПРАВО
Питання до теми
1. Поняття патентного права.
2. Винаходи, корисні моделі та промислові зразки як об’єкти правової охорони. Правова охорона секретного винаходу та секретної корисної моделі.
3. Умови надання правової охорони та критерії патентоздатності.
4. Об’єкти винаходу, корисної моделі та промислового зразка. Обсяг правової охорони.
5. Оформлення прав на об’єкти патентного права.
6. Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки (винахідники, автори промислових зразків, роботодавці та їх правонаступники).
7. Охоронні документи на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, строки їх чинності. Державний реєстр патентів.
8. Права та обов’язки, що випливають з патенту. Взаємовідносини між співвласниками охоронного документу.
9. Дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника. Право попереднього користувача. Примусове відчуження прав на об’єкти патентного права.
10. Припинення дії охоронного документу та визнання його недійсним.
11. Порушення та захист прав патентовласника.
Нормативні акти та література
1. Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 року // ВВР.- 1991.- № 46. - ст. 617.
2. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України в редакції Закону від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 37. - ст. 307.
3. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - ст. 34.
4. Правила складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 р. № 22 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 9. – Ст. 386.
5. Правила складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 р. № 22 // Офіційний Вісник України. – 2002. - № 11. – Ст. 531.
6. Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 р. № 291 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 18. – Ст. 804.
7. Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 8 // Офіційний Вісник України. - 2004. - № 2.- Ст.38.
8. Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. – Харьков: Основа, 1994. – 64 с.
9. Андрощук Г.И., Работягова Л.І. Патентне право: правова охорона винаходів: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. – 216 с.
10. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Изобретательское право. – М.: Гос. юр. издат., -1960, - 228 с.
11. Боденхзаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: комментарий. М., 1977.
12. Еременко В.И. Европейское патентное законодательство. - М.: ВНИІІИПИ, 1989.
13. Дахно И. Патентоведение. - Харьков: Ксилон, 1997. - 313 с.
14. Крижна В.М. Патентовласники за чинним законодавством України // Інтелектуальна власність. - 1999. - № 2. - С. 9-11.
15. Крижна В.М. Винаходи, корисні моделі і промислові зразки як об’єкти ліцензійних договорів // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 3. - С. 18-20.
16. Крижна В.М. Юридична природа ліцензійного договору в патентному праві // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. - Вип. 37. - С. 114-119.
17. Крыжна В.Н. Правовое регулирование служебных объектов промышленной собственности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. - Вип. 35. - С. 58-63.
18. Крыжна В. Право преждепользования в патентном праве Украины // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1999. - № 2. - С. 36-39.
19. Крыжна В.Н. Принудительное отчуждение прав в патентном праве Украины // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 53. - С. 79-87.
20. Международное сотрудничество в области охраны промышленной собственности. М.: ВНИИПИ, 1991.
21. Патентное законодательство зарубежных стран. – М.: Прогресс, 1987.
22. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. - Київ: Юрінком Інтер, 1998. - 336 с.
23. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской федерации. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное.-М.:”ПРОСПЕКТ”. - 1999. - 752 с.
24. Хейфец И.Я. Основы патентного права. Л.: Научно-техническое изд-во. Научн.-тех. Отдел ВСНХ, -1925.
25. Шишка Р. Классификация объектов промышленной собственности в Украине. // Бизнес – Информ. -1995. - № 25 – 26. - С. 8 – 12.
Завдання
6. Приватний підприємець Міщенко, отримавши патент на винахід «Пристрій для виготовлення морозива», виготовив партію таких пристроїв. Частину з них він продав ТОВ “Пошук”, а інші почав використовувати у своїй діяльності. Довідавшись, що ТОВ “Пошук” продало два пристрої без дозволу патентовласника іншим особам, Міщенко заявив позов про визнання цих договорів недійсними у зв’язку з порушенням його прав і стягнення плати за використання тих пристроїв, що залишилися у ТОВ “Пошук”. У випадку невиконання його вимог він погрожував забрати усі передані ним пристрої, що змусить ТОВ “Пошук” відмовитися від прибуткового бізнесу по виготовленню морозива.
ТОВ “Пошук” вважає дії Міщенко неправомірними, хоча і не бачить загрози для своєї підприємницької діяльності, оскільки може придбати такі ж пристрої у АТ “Світанок”, яке виготовляє і реалізує їх на території Росії у м. Бєлгороді.
Міщенко звернувся до АТ “Світанок” з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво АТ “Світанок” вважає, що виключні права Міщенко не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.
Проаналізуйте ситуацію. Які права має патентовласник? Що таке «вичерпання прав патентовласника»? Чим відрізняється право на винахід від права на матеріальний носій, у який втілено винахід?
7. При виконанні трудових обов’язків працівник Шеремет створив винахід “Пристрій для виміру електроструму”. Вважаючи, що йому належать особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності, він подав заявку з метою отримання охоронного документу на зазначений об’єкт. Довідавшись про це, роботодавець, оскільки в трудовому договорі не було вирішено питання розподілу прав на створені винаходи, звернувся до юриста з проханням дати роз’яснення, які права він має на цей об’єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити.
Дайте аргументовану відповідь. Який винахід визнається службовим? Як розподіляються права між працівником і роботодавцем на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору?
8. ТОВ “Альфа” у квітні 2003 р. отримало патент на промисловий зразок “Поліетиленова плашка” (дата подачі заявки – вересень 2002 р.) і почало їх виробництво з метою використання для розливу і продажу безалкогольних напоїв. Довідавшись, що АТ “Омега” виробляє такі ж поліетиленові пляшки, ТОВ “Альфа” звернулося до нього з позовом про припинення дій, які порушують права на промисловий зразок. АТ “Омега” проти позову заперечувало, оскільки такі поліетиленові пляшки вони в невеликих масштабах випускають ще з червня 2001 р., і пояснило, що з липня 2002 р. проводять серйозні підготовчі дії з метою випуску такої продукції в значних масштабах.
ТОВ “Альфа” з такою аргументацією не погодилося і вимагає або припинити використання промислового зразка, або укласти ліцензійний договір.
Проаналізуйте ситуацію. Що таке право попереднього користувача? Чи можна передати це право іншим особам?
Які дії може застосувати АТ “Омега” з метою захисту своїх прав? Чи були підстави для видачі охоронного документу на промисловий зразок?
У яких випадках існує потреба отримувати ліцензію на використання об’єкту патентного права? Які є види ліцензій?
1. Загальна характеристика засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг, їх функції.
2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
2.1. Комерційне найменування як об’єкт правової охорони. Поняття, принципи та структура комерційного найменування.
2.2. Суб’єкти права на комерційне найменування.
2.3. Виникнення прав на комерційне найменування. Майнові права.
2.4. Припинення чинності майнових прав на комерційне найменування.
3. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
3.1. Поняття і види торговельної марки. Обсяг правової охорони.
3.2. Умови надання правової охорони. Позначення, які не можуть одержати правову охорону.
3.3. Особливості правової охорони торговельної марки, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою.
3.4. Суб’єкти права на торговельну марку.
3.5. Порядок одержання свідоцтва па торговельну марку. Державний реєстр свідоцтв.
3.6. Права і обов’язки, що випливають із свідоцтва на торговельну марку. Строк чинності майнових прав на торговельну марку. Право попереднього користувача.
3.7. Дострокове припинення чинності та відновлення майнових прав. Визнання прав інтелектуальної власності на торговельну марку недійсними. Право повторної реєстрації.
4. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.
4.1. Поняття географічного зазначення. Умови надання та обсяг правової охорони.
4.2. Суб'єкти права на географічне зазначення.
4.3. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення, строк їх чинності.
4.4. Визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення.
5. Порушення та захист прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг.
1. Про охорону права на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12.1993 р. зі змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - ст. 36.
2. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16.06.1999 р. зі змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 32. -ст. 267.
3. Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: Наказ МОН України від 10.01.2002 № 10 // Офіційний Вісник України 2002. - № 5 .- Ст. 207.
4. Іолкин Я. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг: порівняльна характеристика // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2000.- № 12.-C. 36-38.
5. Демченко Т. Поняття та функції товарного знака // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2000.- № 5.-C. 37-40.
6. Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні // Вісник господарського судочинства.- 2001.- № 3.-C. 198-206.
7. Демченко Т.С. Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг // Вісник Вищого Арбітражного Суду України.- 2000.- № 2.- C. 182-186.
8. Кашинцева О. Особливості змісту права власності на знак для товарів і послуг // Право України.- 2000.- № 6.-C. 76-78.
9. Крыжна В. Знаки для товаров и услуг и лицензии на их использование // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1999. - № 1. - С. 36-39.
10. Мельник О. Захист права на товарний знак // Право України.- 2001.- № 3.-C. 85-87.
11. Орлова В. Фирменное наименование и товарный знак: соотношение прав // Закон.- 2000.- № 4.-C. 43-46.
Завдання
9. На ринку України з’явився у продажу апельсиновий напій “ФАНТАзія”, розлитий у пластикові прозорі пляшки, виробником якого є СП “Логос”. Довідавшись про це, компанія “Кока-Кола” звернулася до СП “Логос” з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності і відшкодування завданих збитків. Свої вимоги вона аргументувала тим, що домінуючою частиною назви напою “ФАНТАзія”, розташованої на етикетці напою у дві строки, є слово “ФАНТА”, і лише уважно придивившись до етикетки, можна розгледіти іншу частину “зія”, виконану маленькими буквами у другій строчці.
СП “Логос”, не вбачаючи у своїх діях порушень прав інших осіб, позовні вимоги не визнало, а подібний дизайн етикетки пояснило зручністю читання і розміщення назви напою на пляшці. До того ж СП “Логос” вирішило зареєструвати знак “ФАНТАзія” і подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності з метою отримати охоронний документ.
Компанія “Кока-Кола” вважає, що ніхто не може отримати право інтелектуальної власності на знак “ФАНТАзія” для безалкогольних напоїв, оскільки знаки “Fanta” і “Фанта” зареєстровані на території України.
На думку патентного повіреного, до якого звернулися за консультацією, торгівельна марка Компанії “Кока-Кола” підлягає охороні на території України навіть без реєстрації, оскільки апельсиновий напій “Фанта” реалізується на ринку України з 1996 р.
Яке рішення повинен прийняти суд? Які дії визнаються порушенням права на торгівельну марку? Які існують способи захисту порушених прав?
Чи змінилося б рішення, коли б СП “Логос” використовувало знак “ФАНТАзія” чи “ФАНТА” для тканини?
10. Назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ «Орієнтир» генеральну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і на використання найменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел мінеральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.
На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібо-булочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Джерело» випускає мінеральну воду «Боржомі». Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ «Джерело» своїми діями вводить споживача в оману відносно дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ «Джерело» оскільки в Україні відсутня торговельна марка «Боржомі», то його дії не суперечать чинному законодавству України. До того ж ТОВ «Джерело» подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документу на торговельну марку “Боржомі”.
Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка?
11. Концерн «Укрспирт» подав заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на торговельну марку «Горобина на коньяці» для алкогольного напою. Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць походження Франції заперечував проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація торговельної марки, яка містить як елемент позначення «коньяк», яке є географічним зазначенням, зачіпає національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною і Францією. Концерн «Укрспирт» не погодився із зазначеними аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають «коньяк» як вид міцного ароматного виноградного напою, виготовленого із виноградного спирту. І взагалі, словесне позначення «коньяк» стало в Україні загальноприйнятим як позначення певного виду товару, яке асоціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося у видову назву товару. Представники Франції вважають, що така аргументація є підставою для порушення їх прав шляхом використання найменування місця походження «коньяк».
Вирішить спір.
12. Комітет по захисту прав споживачів звернувся до суду з вимогою припинити дії ТОВ “Росинка”, які вводять в оману споживачів відносно дійсного місця добування і розливу мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей, а також стосовно місця виготовлення інших товарів. Зокрема, знаходячись у м. Харкові, ТОВ “Росинка” виробляє та реалізує маргарин “Полтавський” і мінеральні води “Миргородська” та «Боржомі». На думку Комітету, використання географічного зазначення можливо лише тими суб’єктами підприємницької діяльності, які знаходяться відповідно у м. Полтаві, м. Миргороді та Грузії.
ТОВ “Росинка” довідавшись, що назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку найменувань місць походження Грузії, визнало вимоги Комітету у цій частині. Що ж стосується мінеральної води “Миргородська” та маргарину “Полтавський”, то оскільки в Україні не зареєстровано такі географічні зазначення, ТОВ “Росинка” вважає, що їх може використовувати будь-яка зацікавлена особа.
Юрист, до якого звернулися за консультацією, порекомендував ТОВ “Росинка” зареєструвати торгівельні марки “Миргородська” та «Боржомі» для мінеральної води і “Полтавський” для маргарину, що дасть їм можливість безперешкодного використання цих зазначень.
Як потрібно вирішити спір? Які особи мають право на використання географічних зазначень? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка, до складу якої входить таке зазначення походження товару?
Тема 4. ДОГОВОРИ В СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
1. Поняття, загальна характеристика та види договорів в сфері інтелектуальної власності.
2. Правова характеристика ліцензійного договору. Поняття та види ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
3. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
4. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
5. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
6. Правова характеристика договору комерційної концесії.
Нормативні акти та література
1. Цивільний кодекс України – глави 75, 76.
2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993р. в редакції закону від 11 липня 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001.- № 32. – Ст. 1450.
3. Про охорону права на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12.1993 р. зі змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - ст. 36.
4. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України в редакції Закону від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 37. - ст. 307.
5. Цират А.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: Учебно-практическое пособие. – Киев: Истина, 2002. – 240 с.
6. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002.
Завдання
13. Автор літературного твору „Ідеальний бізнес” Олефір П.М. (далі – автор) звернувся до ТОВ „Видавництво ПАРУС” (далі – Видавництво) з метою тиражування книги. Видавництво запропонувало проект договору, відповідно до якого Видавництво отримує виключні права на видання твору на протязі трьох років, за що сплачує автору винагороду у розмірі 10 000 грн. З метою з’ясування правових наслідків укладення такого договору автор звернувся до юриста за консультацією. Юрист пояснив, що у цьому випадку мова йде про видачу виключної ліцензії, до того ж відповідно до ст. 1109 ЦК України, оскільки винагорода за використання твору визначається у вигляді фіксованої грошової суми, в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. Коли автор повідомив ці відомості Видавництву, останнє не погодилося з наведеними аргументами. Зокрема, Видавництво зазначило, що пропонує укласти не ліцензійний, а видавничий договір, який ЦК України не врегульований, а тому обмеження обсягу тиражування твору не є обов’язковим.
Вирішіть спір по суті. Які існують види ліцензій?
Яке законодавство застосовується до даних правовідносин?
14. АТ „Універсал” уклало з ТОВ „Водограй” договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Відповідно до цього договору ТОВ „Водограй” зобов’язалось розробити промисловий зразок „Етикетка для маргарину”, усі майнові права на який переходять до АТ „Універсал”. Після виконання договору АТ „Універсал” подало заявку і отримало патент на промисловий зразок, після чого уклало спочатку ліцензійний договір, а потім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на зазначений промисловий зразок.
Довідавшись про це, ТОВ „Водограй” вимагало сплати половини отриманої винагороди, а у випадку відмови погрожувало визнати як реєстрацію промислового зразка, так і укладені договори недійсними. Свою позицію воно аргументувало тим, що питання передачі прав замовнику було вирішено ще до виникнення майнових прав на промисловий зразок, тобто створення самого об’єкту інтелектуальної власності, а тому зазначена умова є недійсною. У зв’язку з цим застосовується ст. 430 ЦК України, а тому ТОВ „Водограй” є співвласником майнових прав на промисловий зразок.
Проаналізуйте наведену аргументацію і вирішіть спір по суті.
Які наслідки укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності? У чому полягає різниця між переданням виключних майнових прав і встановлення механізму їх розподілу?
15. Фірма „Макдональдс” (нерезидент) вирішила розширити свою мережу на території України і з цією метою уклала договір комерційної концесії з зареєстрованим в виконкомі міста Харкова ТОВ „Орхідея”. Відповідно до цього договору ТОВ „Орхідея” було надано право на використання 17 торговельних марок, комерційного досвіду та ділової репутації Фірми „Макдональдс”. Крім того, правоволоділець взяв на себе обов’язок по організації бізнесу користувача, навчанню персоналу, наданню необхідної технології та консультацій.
Договір комерційної концесії був укладений в письмовій формі. Юрист ТОВ „Орхідея” вважав, що оскільки за договором було надано право на використання торговельних марок, то договір набуває чинності лише з моменту реєстрації в Державному департаменті інтелектуальної власності. Представник Фірми „Макдональдс” заперечував проти цього на тій підставі, що в цьому випадку мова йде не про ліцензійний договір, а про договір комерційної концесії, а тому достатньо простої письмової форми договору. Юрист ТОВ „Орхідея” наполягав на тому, що договір комерційної концесії є комплексним договором, а тому для дотримання необхідної форми достатньо зареєструвати дозвіл окремо стосовно кожного об’єкту інтелектуальної власності. На думку користувача, у випадку наявності такої реєстрації не буде потреби інформувати покупців (замовників) про використання торговельних марок за договором комерційної концесії.
Оцініть аргументацію сторін. Яка форма договору комерційної концесії?
У чому полягає відмінність між ліцензійним договором і договором комерційної концесії? Чи зобов’язаний користувач інформувати інших осіб про використання торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії?
16. АТ „Монарх” уклало договір комерційної концесії з ТОВ „Черевичок”. Відповідно до умов договору ТОВ „Черевичок” було надано право користуватися комерційним найменуванням „Монарх”, винаходом, двома промисловими зразками, комерційним досвідом та діловою репутацією АТ „Монарх”. При цьому користувач мав можливість реалізувати як виготовлену правоволодільцем продукцію, так і самостійно виготовляти та реалізувати взуття під комерційним найменуванням „Монарх”.
У процесі діяльності ТОВ „Черевичок” з’ясувалося, що певне взуття було реалізовано з недоліками. Споживачі звернулися з позовом безпосередньо до правоволодільця. Однак АТ „Монарх” вважає, що воно буде нести відповідальність лише за недоліки у взутті, виготовленому саме правоволодільцем. Що ж стосується недоліків взуття, виготовленого ТОВ „Черевичок” за договором комерційної концесії, то на думку АТ „Монарх”, відповідати перед споживачами повинен безпосередньо користувач.
Вирішіть справу по суті. Яким чином визначається якість продукції, що виготовляється за договором комерційної концесії, і хто здійснює контроль за її дотриманням? Які існують підстави відповідальності правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача? Чи є відмінність у відповідальності правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача як продавця і як виробника продукції?
17. Фірма „Піцца-хат” уклала договір комерційної концесії з АТ „Індивідуал”, відповідно до якого останньому було надано право на користування комерційним найменуванням „Піцца-хат”, торговельною маркою, промисловим зразком, комерційним досвідом та діловою репутацією Фірми „Піцца-хат”. Користувач завдяки цьому налагодив досить вдалий бізнес. Розуміючи, що на ринку є можливість розширення сфери зазначеного бізнесу, АТ „Індивідуал” уклав договір комерційної субконцесії з ТОВ „Анжела”. Через певний час Фірма „Піцца-хат” у зв’язку з наявністю публікацій, що завдають шкоди діловій репутації, дізналася про укладення договору комерційної субконцесії. Як з’ясувалося, ТОВ „Анжела”, використовуючи торговельну марку та комерційне найменування „Піцца-хат”, реалізовувало неякісні товари і неналежним чином надавало послуги споживачам.
Фірма „Піцца-хат” звернулася з позовом до АТ „Індивідуал” про дострокове розірвання договору комерційної концесії та відшкодування збитків, завданих ТОВ „Анжела”, аргументуючи тим, що користувач не мав права укладати договір комерційної субконцесії. АТ „Індивідуал” проти позову заперечував на підставі того, що оскільки збитки були завдані ТОВ „Анжела”, то саме воно повинне нести відповідальність. До того ж, на думку користувача, він міг укласти договір комерційної субконцесії, оскільки в договорі не було заборони на вчинення таких дій.
Вирішіть справу по суті. Хто повинен відшкодовувати збитки правоволодільцю? Чи змінилося б рішення, якби договір комерційної субконцесії був укладений з дозволу правоволодільця?
Які існують підстави та порядок припинення договору комерційної концесії?